Створення мега мистецької інсталяції разом із програмою, що в мистецькому плані об’єднує людей із навколишнього оточення та Австрії.  Мистецький захід організовано разом із іншими митцями та учасниками із різних регіонів.

Картини, скульптури, відео, дискоеффекти, гра акторів, фільм, інсталяція, сцени, звук та візуальні (світові) інсталяції перетворюють зали у мистецький світ, що розповідає маленькі та великі історії про буття як сьогодення, так і вчорашнього, від моменту існування міфів та ідей людини та країни. Таким чином цей паноптикум спонукає до спілкування одне з одним, до ідеї спільного святкування. Робота та життя є обіцянками для дітей.

Світ інсценованого різноманіття, яке знайоме ще із часів бароко у французькому дворі, де на свята пропонувалось абсолютно все, чим було представлено мистецтво.

У роботі Герхарда Фрезахера привертає увагу, перш за все, співіснування багатьох речей, рівнозначний синхронізм, одночасність, поєднання, вочевидь, несумісних елементів. Простір та час не повинні утворювати єдине ціле, існує чітке відхилення від звичайного лінійного мислення, яке вимагає у глядача здатності до відверненого мислення, тому що звичний образ мислення та хронології порушуються та ставляться під сумнів.

Великі міфи та світова література існують поряд із випробовуваннями долі та анекдотами від друзів або медійних джерел інформації. На сцені, крім записаних приватних розмов та чатів у тіндері, використовуються, звичайно, також і тексти Чехова, Кафки та Вінклера; поряд із творами Брамса та Шопена лунає Панк та Хаусбітс.

У живописі полотна, папір ручного виготовлення та паперові тарілки є рівноцінними носіями зображення. Масляні фарби, аерозольні балончики, пастельна крейда дітей, лак для нігтів, блискітки та поліуретанова піна наносяться поряд та одне на одну. Вирішальним є момент, тому він повинен бути використаним. Застосовується також все, що одразу є відчутним, не має різниці, яку цінність та значення має матеріал у суспільстві. У його роботі також одночасно та рівноцінно існують минуле, теперішнє та можливість майбутнього. Завдяки змішуванню показано вічне сьогодення або Кайрос, самий вигідний момент часу, який завжди може бути.

Взаємодія живопису та театральної роботи чітко проявляється у процесах виникнення: вони не лише доповнюють один одне, а ще й тісно пов’язані між собою, обумовлюють один одного. Вирішальну роль у його живописі та театральній роботі грають випадки, так само, як і соціальні складові, які тісно пов’язані із цими випадковостями або моментами. Робота Фрезахерса виникає у соціальному оточенні , піддається впливу розмов: його оточення разом із різноманітними настроями та історіями в найширшому сенсі займає матеріальне та духовне місце на полотні та сцені.

Окремі моменти впорядковані послідовно, виділені або приховані, вони накладаються один на одного та створюють космос, надлишок вражень та інформації, від яких ніколи неможливо все охопити та зрозуміти, так само, як і надмірне навантаження індивідуума у реальному житті у часі, що постійно ускладнюється. Кайрос (невловима мить удачі) – центральний елемент у роботі Фрезахерса: дуже вологе нанесення фарби так само викликане випадковістю, як і пряма трансляція та поєднання виконавцем часто раніше невідомих його здібностей. Театральну роботу не можна уявити без живопису, тому що вона візуально дуже пов’язана та наближена до театральних п’єс та перед текстами та можливими сценаріями створює у голові певний образ. Але і навпаки, його театральна робота має вплив на живопис: із мотивів та ідей із театральних п’єс робляться ескізи, театральні робочі процеси перетворюються на візуальні картини.

Завдяки незліченному нашаруванню в кінці не можливо все побачити, можна лише отримати уявлення про те, що тут фактично відбувається – так само, як і під час його театрального сезону. Процес у живописі та під час інсценування уже є сам по собі витвором мистецтва. Готова картина або театральна п’єса є для Фрезахера лише артефактом, який ставить глядачу більше запитань, ніж дає на них відповіді. Завдяки цьому «продукти» його творчості знову і знову захоплюють, тобто надовго, на постійній основі, таким чином хронос і кайрос крокують пліч-о-пліч.

Проект створено у співпраці з:

Black Frese — Mc

Michael Maier — Artist

Bhima Nemesis Grim — Art

Niko Sturm —  Art

Aw Grill —  Drama

Igor f Petkovic — Serb. Performance

Richard Klammer – Live music coordinator

Manfred Plessl  —  Music

Lera Nikonova — Art DJ

Petro Avramenko – Drama

Alex Lubjiagin  —  Photo

Hupa Brajdic’ Group (Slovenia) Performance

Gerhard Fresacher

https://www.dark-city.at

gerhardfresacher@gmail.com

Залишити коментар

Я погоджуюсь обробляти мої особисті дані з метою спілкування зі мною